соплі, бухикання, хворе горло, паскудна температура біля червоної межі №37... увесь букет
і ще дуже-дуже сильно болить макітра... так, як ще ніколи в житті не хворіла (зазвичай я того просто не помічаю)
ще трохи і мона буде зараховувати до епідємікаф. мамка так і каже – ГРІПП!!!
от срака, скільки вже раз ті грипозні епідемії були, ніколи не боліла... навіть шмарклі жодної з кирпи не витекло
а тут натє! і все це дякувати моєму хворому татусеві, що ледь не ночує в мене в кімнаті біля кампутіра і распрастраняїт сваі бацили (скажим дружна „пасіба за наше счастліває деццтва!”)
карочі, засада із серії „і ти, Брут?!”
а тьотя лікар каже, шо тре багато пити гарячого (йопт, як то мене бісить!) та їсти вітамінафф...
а я за вчорашній день з*їла лише 2 варені іічкі та 4 грібучіх шматочки сиру „тату, а інопланетяни існують?”
і нічо... поки ще не вмерла =)
сіла духа прісуцтвуєт, а інше відвоюємо
і ще дуже-дуже сильно болить макітра... так, як ще ніколи в житті не хворіла (зазвичай я того просто не помічаю)
ще трохи і мона буде зараховувати до епідємікаф. мамка так і каже – ГРІПП!!!
от срака, скільки вже раз ті грипозні епідемії були, ніколи не боліла... навіть шмарклі жодної з кирпи не витекло
а тут натє! і все це дякувати моєму хворому татусеві, що ледь не ночує в мене в кімнаті біля кампутіра і распрастраняїт сваі бацили (скажим дружна „пасіба за наше счастліває деццтва!”)
карочі, засада із серії „і ти, Брут?!”
а тьотя лікар каже, шо тре багато пити гарячого (йопт, як то мене бісить!) та їсти вітамінафф...
а я за вчорашній день з*їла лише 2 варені іічкі та 4 грібучіх шматочки сиру „тату, а інопланетяни існують?”
і нічо... поки ще не вмерла =)
сіла духа прісуцтвуєт, а інше відвоюємо
пи.си. будьте обережні з моїм тілом. воно може вас вбити
Немає коментарів:
Дописати коментар