десь... якось... а може?

5:30 – тайм ту веік ап
бо як би ти того не хтів, а тіло каже, шо тре гоу хоча б кудись
а йти нема куди, тому шо мєдвєді взимку сплять
і тобі тре з лапою у роті, бо
по-перше, взимку на вулиці тобі надто холодно /курво, їсти тре більше!/
по-друге, взимку тебе просто не існує /принаймні на це натякають оточуючі люди, та й в тебе нема натхнення з ними сперечатись/
от і сидиш під штучною ялинкою з купою штучних думок у голові /перший раз здається, що тре менше читати/
шолє почати вчитись шкарпетки в*язати... кажуть, корисно

п.с. хочу кофтинку з алєнямі (!!!) і вісну /дуже.../