2011-09-04

|||- капітулюй -|||

найдивовижніша мить - це межа між минулим і майбутнім... нє, не теперішнє, а просто розуміння того, що зараз остання мить минулого

проте, якось часто не вистачає нам часу то усвідомити… майбутнє вимагає рішучих дій

йопт! а так хочеться в той момент зупинитись і подумати – а чи варто все змінювати?

(+) і (-)

капітулюй! стоп! янібаяґуз О_о
здається, я помер і… нікуди не потрапив. d'oh!

всьо!

хочу закохатись по вуха!

шоби ні їсти, ні спати, і ващє…

шоби мокра подушка від сліз… і ніби понівечене життя

шоби нарешті знову серце чогось захотіло дуже-дуже сильно

бо останнім часом воно спить наче мертве

чи то я вже помер. хз

відмовляюсь !

тіко в тебе знову з*являються частки життя справжнього,
так якийсь гаунюк знову тягне тебе в якесь незрозуміле минуле.
ше й приплітає до того всього якісь дуже важливі, але колишні почуття
і таке відчуття, наче повз тебе проіхав блядський ікарус і з ніг до голови обризкав брудом
ти стоїш в тому лайні і не знаєш шо його робити
бо повертатись – найгірше, що можна зробити в такому випадку,
а йти вперед з купою багна на душі теж якось ніуесіло
та й душ найближчим часом шось не очікується

здається, ніби єдине, що нас якимось чином поєднує це Ніно
от лише слухаємо ми одні й ті ж самі записи на відстані в декілька сотень кілометрів
 і навіть не згадуємо один одного...
принаймі вголос

десь... якось... а може?

5:30 – тайм ту веік ап
бо як би ти того не хтів, а тіло каже, шо тре гоу хоча б кудись
а йти нема куди, тому шо мєдвєді взимку сплять
і тобі тре з лапою у роті, бо
по-перше, взимку на вулиці тобі надто холодно /курво, їсти тре більше!/
по-друге, взимку тебе просто не існує /принаймні на це натякають оточуючі люди, та й в тебе нема натхнення з ними сперечатись/
от і сидиш під штучною ялинкою з купою штучних думок у голові /перший раз здається, що тре менше читати/
шолє почати вчитись шкарпетки в*язати... кажуть, корисно

п.с. хочу кофтинку з алєнямі (!!!) і вісну /дуже.../

і сніццо мнє...

інколи я дуже рада, шо ніхто окрім мене моїх снів не бачить
бо нібито то є відображення нас самих
а я зовсім не хочу аби мене хоч трохи ототожнювали з тим, що мені сниться
брр

/все ще мрію бачити чорно-білі сни
може хоч вони більш позитивні/

*

в мене є місце для вибухівки
десь між лівою та правою півкулями



в кімнаті повно порожніх думок, що поступово з*єднають мене з усією тупістю всесвіту

/так-так, всі бовдури світу п*ють з однієї калюжі. смачно мабуть/

і ще зустрічаються сексуальноактивні клопи

/я народжу від комахи?/

та мені вони огидні і тому, гадаю, я так і помру комахонезайманою О_о

парадокс || upd

за двома зайцями побіжиш, жодного не спіймаєш...
проте вбити двох зайців одним пострілом можна

висновок: даітє мнє ружжо!

...і шоби калібр паболє

размышления о финской кухне)))

Олєксєіка: кста, а шо за финский суп?

ЮГ: суп с капустой, та просто в журнале увидела случайно)

Олєксєіка: я ж просто того, занялась вопросом, сайтец надыбала)) http://www.fincook.ru/

ЮГ: мда. они любят капусту :-D

Олєксєіка: или тот, кто писал этот сайт любит :-D

ЮГ: :-D может быть

Олєксєіка: а ваще они по рыбе)... с молоком :-D

ЮГ: во чего виля такой худой... на одной капусте с сигаретами не растолстеешь :-D

Олєксєіка: газик тогда как-то не вписывается в капустную диету)))

ЮГ: то он просто от газов капустных =-O :-! :-D
а так он - худее яни)))

Олєксєіка: пацталом)))))))

ЮГ: во. кстати, грибы и ягоды - эт я знала))) а вот с капустой они перегибают :-D :-D :-D это ж не картоха, как жэж её стока есть?)))

ЮГ: из алкогольных — водку, виски, джин и пиво. мда... тогда мы тоже финны

ЮГ: использование при изготовлении некоторых блюд одновременно молока и рыбы.
гагаг, я думала, ты шутишь

ЮГ: в магазине: половинку рейкялейпя и батон .... о_О :-D :-D :-D

Олєксєіка: калакукко — пирог из рыбы с салом, запечённый в ржаном тесте. и почему это меня не впечатляет..

ЮГ: лучше просто пива попить :-D :-D :-D

Олєксєіка: +1 :-D

ЮГ: эх, кокие мы мудрые женщин)))

пазоріщє

іт*с ебаут повна порожнеча і нездорова мізантропія

очікування кінця... може хоча б 2012 виявиться правдою... (нє, євро там і не пахне гг)
повне небажання робити хоча б щось межує з невтомною жагою робити все й одразу

від того викручує руки, що певно все ж виросли не звідти
або просто каламутяться мізки. вони ніби живуть окремо від інших частин тіла

саботаж. всеохоплюючий. наче вірус
лишається рахувати овець. це поки все, що він здатен робити...

як би ж самій не забекати